У Росії зафіксовано підозру на випадок легеневої чуми в Іркутській області — у Шелехові та Іркутську. Повідомлення датовані 5 жовтня 2026 року, а 2 жовтня стало відомо про смерть 27-річної Дар’ї Шипілової, співробітниці Іркутського протичумного інституту. Офіційного лабораторного підтвердження діагнозу наразі немає.
Чому це міжнародна, а не лише російська проблема
Коло контактних осіб становить близько 200 людей, а інкубаційний період легеневої форми короткий — перші прояви можливі через 2–3 дні. На Іркутському алюмінієвому заводі в Шелехові запроваджено масковий режим, в Іркутську на карантин закриті міські лікарні, дитяча лікарня та пологовий будинок. Білий дім підтвердив, що відстежує повідомлення про ймовірний випадок і пов’язані карантинні заходи в Росії.
Що каже наука про легеневу форму
\
Лікар-епідеміолог Андрій Александрін в ефірі «Київ24» наголосив: легенева чума небезпечніша за бубонну, бо передається від людини до людини великими краплями під час кашлю, чхання чи гучної розмови і не поширюється повітряним шляхом, як COVID-19. Захворювання має гострий перебіг із високою температурою, ознобом, слабкістю, кашлем і задишкою, але піддається лікуванню за наявності діагностики, антибіотиків і протиепідемічних заходів. Серед версій смерті Шипілової — розбиття пробірки в лабораторії 25 вересня та робоча поїздка до Бурятії, де на кордоні з Монголією фіксували осередок чуми; остаточна причина офіційно не підтверджена.
Залишити відповідь