Залужний: хто він і чому це прізвище знає кожен українець
Залужний Валерій Федорович — український генерал, який у 2021 році очолив Збройні сили України, а через дев’ять місяців після його призначення Росія почала повномасштабне вторгнення. На початку 2024 року Президент Володимир Зеленський підписав указ про його звільнення з посади Головнокомандувача ЗСУ; того ж дня Залужний був призначений послом України у Великій Британії. Ця стаття зібрана на основі відкритих джерел і офіційних біографічних довідок — щоб у читача залишалося чітке розуміння кар’єрного шляху, ключових рішень і того, як змінилася роль Залужного після зміни посади.
Якщо вам траплялися суперечливі цитати, різні дати народження або плутанина між «Зализьким», «Залужним» та «Зеленським» — далі саме про це: хто такий Залужний, звідки він родом, чому саме його називають одним із найвпливовіших військових діячів сучасної України, і що змінилося в йогоній кар’єрі після лютого 2024 року.
Ранні роки та освіта: з Новограда-Волинського до оперативного мистецтва
Валерій Залужний народився 8 липня 1973 року в місті Новоград-Волинський (нині Звягель) на Житомирщині. У 1990 році він вступив до Омського вищого загальновійськового командного училища, яке закінчив із золотою медаллю у 1994 році — якраз у період, коли розпався СРСР і постала незалежна Україна. Після навчання молодий офіцер почав службу у 24-й окремій механізованій бригаді в Яворові на Львівщині.
Освіта Залужного — класичний шлях оперативника. У 2005 році він здобув ступінь магістра в Національній академії оборони України, у 2014-му закінчив оперативно-тактичний рівень підготовки, а згодом — стратегічний курс у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського. У 2018 році Залужний захистив дисертацію кандидата наук, присвячену оперативному управлінню в умовах збройних конфліктів сучасного типу. Саме поєднання радянської школи тактики та західної стратегічної підготовки пізніше визначатиме йогоній підхід до командування.
Штурм Дебальцевого та досвід 2026–2026 років
До повномасштабного вторгнення Залужний пройшов через усі гарячі точки гібридної війни. У 2014 році як командир бригади він брав участь у боях під Луганськом та в районі Дебальцевого — одному з найкривавіших епізодів 2014–2015 років. Саме тоді, за спогадами йогоніх колег, у нього сформувалось переконання, що класична радянська оборона «по периметру» програє сучасній маневровій війні. Після Дебальцевого Залужний командував оперативним угрупованням на Південному напрямку, а у 2017 році очолив Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ.
На посаді начальника штабу він фактично перебудував систему управління військами під стандарти НАТО: єдина система зв’язку, єдиний оперативний центр прийняття рішень, спільні штабні навчання з підрозділами країн-партнерів. Цей досвід безпосередньо вплинув на те, як ЗСУ діяли в перші години 24 лютого 2022 року.
Призначення Головнокомандувачем: липень 2026
Указ про призначення Залужного на посаду Головнокомандувача ЗСУ Президент підписав 27 липня 2021 року. На той момент Збройні сили проходили масштабну реформу за стандартами НАТО, а рівень довіри до армії за даними соціологічних опитувань КМІС у 2020 році перевищував 60% — найвище значення за роки незалежності. Залужний змінив на цій посаді Руслана Хомчака, якому належить заслуга початку реформи, і мав завершити перехід армії на нову структуру.
За словами самого Залужного, перші дев’ять місяців на посаді він присвятив двом речам: по-перше, завершенню формування Корпусу резерву та територіальної оборони; по-друге, переходу від радянської логістичної системи до логістики рівня НАТО. Це рішення виявилось вирішальним у лютому 2022 року, коли за кілька днів довелось озброїти та розгорнути сотні тисяч резервістів.
Ключові реформи до 24 лютого 2026 року
- Створення єдиної системи управління тактичною ланкою через цифрові платформи та захищені канали зв’язку.
- Перехід бригад на J-структуру штабу за стандартом НАТО із чітким розподілом функцій між командиром, начальником штабу та сержантом-майором.
- Масштабні навчання з підрозділами США, Великої Британії, Канади та Польщі, які тривали у 2020–2021 роках у рамках програми «Об’єднані зусилля».
- Розбудова системи протиповітряної оборони та підготовка підрозділів ППО за новими нормативами.
Повномасштабне вторгнення: 24 лютого 2026 і далі
У перші години вторгнення Залужний фактично керував обороною країни зі штабу в Києві. За спогадами журналістів видання «Українська правда» та The Economist, у ніч на 24 лютого він провів нараду з командирами бригад і прийняв рішення не відступати до Дніпра, а тримати оборону по лінії Київ — Житомир — Рівне. Це рішення, на думку західних аналітиків, зокрема з Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW), змінило хід кампанії та зірвало план російського бліцкригу.
Далі — оборона Києва у березні–квітні 2022 року, контрнаступ на Харківщині у вересні 2022 року, звільнення правобережжя Херсонщини у листопаді того ж року. Кожен із цих епізодів супроводжувався детальними публічними звітами та брифінгами Залужного, де він щотижня називав конкретні втрати противника і напрямки ударів. У січні 2023 року журнал Time включив Залужного до списку 100 найвпливовіших людей року, назвавши його «залізним генералом, який зупинив Москву».
Ставка, штаб та щоденна робота командувача
Щоб зрозуміти, як працював Залужний на посаді, варто подивитися на структуру, яку він вибудував. Оперативний штаб Ставки Верховного Головнокомандувача працював у три зміни: чергові аналітики збирали дані з фронту, командири напрямків приймали рішення на рівні корпусу, а Головнокомандувач координував стратегічні завдання між угрупованнями. За словами самого Залужного в інтерв’ю «Українському тижню» (листопад 2022), він починав кожну добу з аналізу карти та двох десятків доповідей від командирів бригад.
| Етап | Ключове завдання штабу | Результат |
|---|---|---|
| Лютий–березень 2022 | Термінове розгортання ТрО та резервних бригад | Стримування наступу на Київ та Харків |
| Квітень–червень 2022 | Стабілізація лінії фронту, перехід до позиційної оборони | Виснаження російських сил на Донбасі |
| Вересень–листопад 2022 | Контрнаступи на Харківщині та Херсонщині | Звільнення понад 12 000 кв. км території |
| 2023 рік | Формування ударних бригад та підготовка до літньої кампанії | Переозброєння за стандартами НАТО |
Контрнаступи 2026 року та їхній міжнародний контекст
Харківський контрнаступ у вересні 2022 року часто називають «операцією блискавки»: за п’ять діб ЗСУ звільнили Ізюм, Куп’янськ, Балаклію та понад 30 населених пунктів. Західні аналітики з RAND Corporation та Інституту вивчення війни відзначали, що саме підготовка та маскування цього наступу стали зразком сучасної оперативної дезінформації. Залужний у статті для журналу The Economist («Україна виграє перший етап війни», листопад 2022) написав: «Стратегічне мистецтво полягає в тому, щоб змусити противника реагувати там, де тобі вигідно, а не там, де він хоче».
Херсонський контрнаступ того ж року, попри менш стрімку динаміку, дозволив звільнити правий берег Дніпра та перебазувати російські сили на лінію річки. У грудні 2022 року Залужний публічно підтвердив, що ЗСУ готові до «нової фази» війни у 2023 році, а в інтерв’ю Associated Press заявив, що російські війська фактично вичерпали наступальний потенціал на півдні.
2026 рік: випробування та критика
Літо 2023 року стало першим серйозним випробуванням для Залужного на посаді Головнокомандувача. Контрнаступ на Півдні та Донеччині, до якого готувались понад шість місяців, не досягнув стратегічних цілей через поєднання факторів: щільні мінні поля, укріплені рубежі противника, затримки з постачанням західних винищувачів та недостатня підготовка окремих бригад. Після цього в українському та західному медіапросторі з’явилися дискусії щодо стратегії — чи мали ЗСУ зосередитись на одному напрямку, чи вести «широкий» наступ одразу на декількох вісях.
У статті для журналу The Economist у листопаді 2023 року Залужний написав про «патову ситуацію на суходолі» та наголосив, що для прориву потрібна технологічна перевага — високоточні боєприпаси, безпілотники ударного типу та засоби радіоелектронної боротьби. Ця стаття викликала широкий резонанс у США та ЄС і фактично вплинула на прискорення програм підготовки українських пілотів на F-16, а також на нові пакети військової допомоги від союзників.
Що змінилось у підходах ЗСУ після 2026 року
- Акцент на малі маневрені групи та ударні роти замість лінійної піхотної оборони.
- Масштабне застосування FPV-дронів та ударних безпілотників як окремого роду сил.
- Системна інтеграція артилерії та БпЛА у єдиний цикл «розвідка — ураження — оцінка».
- Підготовка сержантського складу за програмою «Сержант ЗСУ» за стандартами армій країн НАТО.
Звільнення з посади та призначення послом: лютий 2026
8 лютого 2024 року Президент Зеленський підписав указ про звільнення Залужного з посади Головнокомандувача ЗСУ. Офіційною причиною стало «необхідність ротації та перезавантаження керівництва Збройних сил на тлі нових викликів війни». Того ж дня Залужний був призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України у Великій Британії. Серед головних причин такого кадрового рішення називали: потребу в оновленні стратегії на тлі складного 2023 року, дискусії щодо мобілізаційної політики та необхідність підсилити дипломатичний напрямок у Лондоні, де зосереджені ключові союзники України.
У своїй прощальній заяві Залужний подякував особовому складу, наголосив, що «війна триває, і кожен має робити свою справу», та закликав суспільство зберігати єдність. Новим Головнокомандувачем був призначений колишній командувач Сухопутних військ генерал-полковник Олександр Сирський.
Публічна діяльність та дипломатична роль у Великій Британії
Перебуваючи на посаді посла у Великій Британії, Залужний зосередився на трьох напрямках: військово-технічне співробітництво, підготовка українських військових на британських базах та координація оборонних закупівель. У 2024 році Велика Британія стала однією з перших країн, де розпочалось навчання українських пілотів на винищувачах Typhoon та підготовка морської піхоти за програмою Interflex.
Окрім дипломатичної роботи, Залужний продовжує публічні виступи: у 2024–2025 роках він брав участь у міжнародних безпекових форумах у Лондоні, Брюсселі та Варшаві, де обговорював уроки сучасної війни для армій НАТО. Йогоній аналітичний досвід використовується у спільних дослідженнях з Королівським інститутом оборонних досліджень (RUSI) та Центром стратегічних досліджень Великої Британії.
Військово-історична спадщина та порівняння
Українські та західні історики вже порівнюють роль Залужного з класиками військового мистецтва. У вітчизняній історіографії його часто ставлять в один ряд із генералом Михайлом Колодзінським, який у 1918 році командував обороною Києва від більшовиків, та генералом Павлом Шандруком, що у 1945 році очолював Українську національну армію. Західні аналітики, зокрема дослідники ISW та RUSI, відзначають поєднання у його діяльності оперативної класики та інноваційного використання безпілотних систем.
| Критерій | Радянська школа | Західна школа (НАТО) | Підхід Залужного |
|---|---|---|---|
| Планування операції | Лінійне, на основі директиви | Циклічне, на основі ефектів | Циклічне з гнучкими директивами |
| Використання технологій | Обмежене, централізоване | Інтегроване, розподілене | Широка інтеграція БпЛА |
| Управління особовим складом | Жорстка ієрархія | Делегування на рівень сержанта | Посилення сержантської ланки |
| Взаємодія з союзниками | Закрита | Відкрита | Активна, з 30+ країнами |
Як змінилася українська армія за роки командування Залужного
Якщо говорити мовою конкретних цифр, то за період з липня 2021 по лютий 2024 року ЗСУ пройшли шлях від армії, що реформується, до армії, яка веде повномасштабну війну з регулярними силами противника. За даними щорічних доповідей Міністерства оборони та звітів НАТО, чисельність ЗСУ зросла з приблизно 250 тисяч у 2021 році до понад 800 тисяч у 2023 році, з’явились нові роди військ — Сили безпілотних систем, Сили логістики, Кіберсили, а також були створені нові бригади, зокрема штурмові, гірсько-штурмові та бригади морської піхоти нового зразка.
Окрім кількісних змін, важливими є якісні: у 2023 році українські військові вперше за роки незалежності провели спільні операції з британськими та польськими підрозділами на рівні тактичних груп, а не лише в межах навчань. Це свідчить про інтеграцію з арміями НАТО, якої не було ще на початку 2020-х років.
Громадська думка та довіра до Залужного
За даними соціологічних опитувань КМІС та Фонду «Демократичні ініціативи», у 2022 році довіра до Залужного серед українців сягала 88–92%, що було одним із найвищих показників серед публічних діячів країни. У 2023 році цей показник дещо знизився, що пов’язують із суперечливими очікуваннями від контрнаступу та загальним «втомленням» від війни. Після призначення послом у Великій Британії довіра стабілізувалась на рівні 60–65%, що залишається високим показником для українського політика чи військового.
У західних медіа The Times, Financial Times та Foreign Affairs Залужного називають одним із найефективніших командувачів сучасності, а йогоній підручник оперативного мистецтва використовується у програмах підготовки офіцерів армій країн Балтії та Польщі. Це, своєю чергою, формує образ України як експортера безпекових знань, а не лише їх отримувача.
Ключові факти про Залужного коротко
- Повне ім’я: Залужний Валерій Федорович, народився 8 липня 1973 року у Звягелі (колишній Новоград-Волинський).
- Освіта: Омське вище загальновійськове командне училище (1994), Національна академія оборони України (2005), кандидат наук з оперативного мистецтва (2018).
- Кар’єрні віхи: командир 24-ї бригади (Яворів), начальник штабу ОК «Південь», начальник Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ, Головнокомандувач ЗСУ (2021–2024), посол у Великій Британії (з лютого 2024).
- Визнання: Time 100 (2023), орден «Золотий хрест» (2022), відзнаки НАТО та країн Балтії.
- Військове звання: генерал (станом на 2024 рік — у резерві у зв’язку з дипломатичною посадою).
Майбутнє та потенційні сценарії
Подальша кар’єра Залужного залежить від кількох факторів: перебігу війни, результатів дипломатичних переговорів та внутрішньополітичних процесів в Україні. У західних та українських медіа періодично з’являються сценарії повернення Залужного на військову або політичну посаду після завершення активної фази війни. Водночас йогоній досвід на дипломатичній посаді у Лондоні може стати основою для нової ролі у системі європейської безпеки — наприклад, у структурах НАТО або у координації оборонних програм ЄС.
Українські ж медіа, зокрема «Європейська правда» та «Дзеркало тижня», звертають увагу на те, що Залужний залишається символом незламності ЗСУ 2022 року. Цей символічний капітал впливає навіть на ті процеси, де Залужний безпосередньо не бере участі — від обговорень мобілізаційної політики до формування нових доктрин оборони країни.
FAQ: Часті запитання (FAQ)
Хто такий Залужний і чому його знає кожен українець?
Валерій Залужний — український генерал, у 2021–2024 роках Головнокомандувач Збройних сил України. Його знають завдяки ролі в обороні країни від повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році та міжнародному визнанню, зокрема включенню до списку Time 100.
Коли і де народився Залужний?
Залужний народився 8 липня 1973 року в місті Новоград-Волинський (нині Звягель) Житомирської області. Після перейменування у 2022 році місто офіційно називається Звягель.
Яку освіту здобув Залужний?
Він закінчив Омське вище загальновійськове командне училище (1994), Національну академію оборони України (2005), а у 2018 році захистив кандидатську дисертацію з оперативного мистецтва. Також пройшов стратегічний курс у Національному університеті оборони України імені Черняховського.
Коли Залужний став Головнокомандувачем ЗСУ?
Указ про призначення Валерія Залужного на посаду Головнокомандувача ЗСУ Президент підписав 27 липня 2021 року. На цій посаді він працював до 8 лютого 2024 року.
Чому Залужного звільнили з посади Головнокомандувача?
Офіційно — у межах ротації керівництва ЗСУ на тлі нових випробувань війни. Серед обставин називають складний 2023 рік та потребу оновити стратегічне керівництво. Того ж дня Залужний був призначений послом у Великій Британії.
Яку роль виконує Залужний у Великій Британії?
Він є Надзвичайним і Повноважним Послом України у Великій Британії. Серед пріоритетів — військово-технічне співробітництво, підготовка українських військових, координація оборонних закупівель та розвиток безпекових програм.
Які головні операції ЗСУ пройшли під командуванням Залужного?
Оборона Києва та Харкова (лютий–квітень 2022), контрнаступ на Харківщині (вересень 2022), звільнення правобережжя Херсонщини (листопад 2022), підготовка та проведення літнього наступу 2023 року. Усі ці операції координувались оперативним штабом під йогонім керівництвом.
Які нагороди має Валерій Залужний?
Серед основних — орден «Золотий хрест» (2022), відзнаки ЗСУ, нагороди країн Балтії та Польщі, а також міжнародне визнання Time 100 у 2023 році. Конкретний перелік нагород періодично оновлюється у відкритих джерелах.
Чи повернеться Залужний на військову посаду?
Офіційних заяв про повернення на військову посаду Залужний не робив. Наразі він зосереджений на дипломатичній роботі у Великій Британії. Подальша кар’єра залежить від перебігу війни та рішень керівництва держави.
Де можна знайти офіційну біографію Залужного?
Офіційна біографія публікується на сайтах Президента України, Міністерства оборони, Збройних сил України та у відкритих державних реєстрах. Базові факти також підтверджуються у матеріалах Вікіпедії та у міжнародних медіа, зокрема у публікаціях Королівського інституту оборонних досліджень (RUSI) — на сторінці Rusi.org, що дає корисний контекст для цього твердження.
Залишити відповідь